ШИЗОФРЕНІЯ (продовження)



Karl Jaspers вчинив великий вплив на діагностику шизофренії, він систематизував психопатологічні симптоми від більш глибоких до більш поверхневих. Найбільш глибокий рівень ураження психіки був представлений органічною симптоматикою, після цього йшли шизофренічні, афективні, невротичні симптоми, та, нарешті, симптоми порушення особистості. Якщо симптоми різних рівнів присутні одночасно, діагноз визначається симптомами більш глибокого рівня. Цей принцип має назву «ієрархічна система рівнів Ясперса».

Schneider поділяв психопатологічні феномени на дві групи: аномальні переживання (порушення сприймання, відчуттів, емоцій, потягів, волі) та аномальні прояви (розлади мовлення, письма, міміки та моторики). Відповідно Schneider, діагноз шизофренії повинен спиратися на аномальні переживання, зокрема на певні переживання, які він назвав «симптомами першого рангу» і визнавав патогномонічними для цього розладу.

Hughlings Jackson використовував терміни «позитивний» та «негативний» для того, щоб відмежувати первинні неврологічні симптоми від вторинних. За думкою Hughlings Jackson, негативні симптоми – це безпосередній прояв пошкодження структур мозку, відповідальних за поведінкові реакції людини, позитивні симптоми відображують мозкові процеси, які припинили блокуватися у зв`язку із ушкодженням мозку. У 1974 році Strauss та його колеги запропонували виділяти при шизофренії дві групи симптомів: позитивні та негативні. Позитивні симптоми визначаються присутністю аномальних явищ (галюцинації, марення та дезорганізація мислення). Негативні – визначаються випадінням нормальних функцій та характеризуються притуплюванням афекту, емоційним відчудженням та когнітивним дефіцитом. У 1980 році Crow запропонував класифікацію шизофренії, яка будувалася на розділі позитивних та негативних симптомів.

Шизофренія – гетерогенна група синдромів, які відрізняються за симптоматикою та перебігом. Деякі симптоми більш характерні для цього розладу в порівнянні з іншими, але специфічних та патогномонічних симптомів шизофренії не виявлено.
Основні позитивні симптоми – галюцинації, марення, виражені формальні порушення мислення, основні негативні – афективне сплощення, абулія та алогічність.
Характерні порушення процесу сприймання, поруч із класичними галюцинаціями, – посилення яскравості зорового та слухового аналізаторів. Відбувається загострення сприйняття, пов`язане з надлишком подразників.
У хворих на шизофренію порушується процес фільтрації вхідних сигналів в бік зростання їх кількості, що веде до надходження до мозку некерованого потоку сенсорних подразників. «Уникальными представляются сообщения ряда исследователей о том, что в некоторых случаях при шизофрении может подавляться вплоть до полного исчезновения ощущение боли». [4, с.124]