DIR/Floortime Ди-Ай-Ар/Флортайм
Сучасний погляд на психотерапію аутизму


Шість базових стадій функціонального емоційного розвитку дитини

У рамках гіпотези про роль афекту в розвитку Грінспеном сформульовано ряд стадій, через які проходить розвиток зв'язків між відчуттям, афектом і руховою поведінкою; це дозволяє виявляти дітей з ризиком РСА. На кожній стадії можливо оцінити наявність, відсутність або порушення зв'язку між сенсорною інформацією, афектом і рухом. Оскільки порушення цього зв'язку у дітей з ризиком РСА не абсолютні, їм може допомогти ранній початок терапії. Створюючи стани посиленого позитивного афекту, адаптовані до індивідуального рухового та сенсорного профілю, можна допомагати дітям розвивати та зміцнювати зв'язок між відчуттям, афектом і рухом, що сприяє більш цілеспрямованій афективній поведінці, яка, у свою чергу, допомагає їм розвинути взаємообмін сигналами, самосвідомість, символічну діяльність і розумові навички більш високого порядку.

Така регульована емоційна взаємодія допомагає дитині сукупно використати усі свої органи чуття, рухові й мовні здібності (наприклад, щоб одночасно дивитися, слухати і рухатися, беручи участь в осмисленому вирішенні соціальних завдань). Щоб ця емоційна взаємодія сприяла саморегуляції, вона має бути адаптована до індивідуальних особливостей дитини в області обробки інформації.

У назві концепції DIR (розвиток – індивідуальні відмінності – стосунки) поняття "закономірності розвитку" відноситься до шести стадій розвитку, під "індивідуальними відмінностями" розуміються властиві дитині індивідуальні особливості обробки інформації, а словом "стосунки" позначаються стосунки, що виникають між дорослим і дитиною в процесі навчання, які забезпечують прогрес в розвитку дитини.

Floortime – це один з компонентів комплексної програми, яка сформована в концепції DIR. Мета методики Floortime – формування емоційно значимої взаємодії в учбових ситуаціях, сприяючої розвитку шести базових рівнів розвитку.

Стенлі Грінспен запропонував розглядати шість базових стадій функціонального емоційного розвитку дитини:


Перша стадія - 0-3 місяці. Саморегуляція та зацікавленість світом

Діти вчаться взаємодіяти зі світом, використовувати свої почуття для сприйняття світу та освоювати його незмінні елементи (розрізняти голоси батьків, повертати голову за іграшкою).
В перші місяці життя діти вчаться передавати в зовнішній світ емоції від своїх внутрішніх відчуттів, наприклад, від газів в животику. Для цього вони повинні хотіти дивитися й слухати, приділяти увагу навколишньому світу.

Батьки стимулюють це бажання м’якими дотиками, ласкавими інтонаціями, посмішками й виразними поглядами – всім тим, що приносить дитині задоволення.

Цей процес починається відразу після народження. Малюки, яким всього день від народження, вже реагують на відчуття емоційно, наприклад, віддаючи перевагу голосу матері над усіма іншими звуками. Емоційні відповіді, що породжуються різними відчуттями, підштовхують дітей до того, щоб розрізняти відчуття. Якщо ранні відчуття неприємні, діти відключаються від навколишнього світу.

У кожної дитини своя індивідуальна реакція на різні образи, звуки, запахи, дотики і рухи, і уважні батьки можуть зрозуміти, яким відчуттям вона віддає перевагу. Деякі діти чутливі, і їм потрібне м’яке заспокоєння. Інші, навпаки, слабо реагують на подразники, і з ними треба поводитися енергійніше, деяким потрібні дуже радісні емоційні звуки або сигнали для того, щоб навчитися дивитися або слухати.

Головний елемент цієї стадії це "спільна увага" – для того, щоб вчитися в інших діти повинні вміти сфокусувати увагу на тому ж, що і дорослі; активно вбирати інформацію від спілкування з іншими та навколишнім світом.

Дитина з ризиком розвитку РСА часто не здатна сформувати повноцінні зв’язки між своїми емоціями, відчуттями і моторикою. Прояви цієї проблеми спостерігаються на різних рівнях. По-перше, малюкові можуть важко даватися цілеспрямовані рухи, наприклад, коли треба обернутися, щоб подивитися на матір. По-друге, у нього можуть бути складнощі з регуляцією і координацією рухів в цілому. Його рухи недостатньо організовані і можуть здаватися випадковими. По-третє, йому може бути важко синхронізувати свої рухи з рухами дорослого.

Рання ознака базових порушень при РСА на цій стадії – це недолік стійкої уваги до різних видимих предметів або звуків. Вторинні симптоми – безцільна поведінка або самостимуляції.


Друга стадія - 3-6 місяців. Контакт та спілкування

Розвивається здатність до емоційної взаємодії. У дитини з'являється бажання вступати у відносини. 

До двох-п’яти місяців діти вже виражають перевагу радісними посмішками і задоволеним воркуванням. Коли діти починають цікавитися своїм найбільш близьким дорослим як особливою людиною, яка приносить задоволення, а іноді і неприємності, у них не лише розквітає здатність до емоційної взаємодії, але і досягається новий розумовий рівень. Вони починають розрізняти задоволення від взаємодії з людьми та інтерес до неживих предметів. 

Позитивні емоції, які малюки отримують від батьків, допомагають їм навчитися розрізняти інтонації голосу і відтінки у вираженні осіб, які передають почуття і наміри. Починається процес освоєння зв'язків між явищами і перехід від сприйняття до осмислених понять.

Важливо зауважити, що маються на увазі контакт та спілкування, які відбуваються не з примусу. У дитини повинно бути бажання вступати у стосунки.

На другій стадії малюки, які не в змозі зв’язувати відчуття, що поступають від органів чуття, з емоційним і руховим досвідом, виявляються не здатні цікавитися і вступати в контакти з іншими людьми так повноцінно, як це роблять здорові діти. Вони можуть отримувати задоволення і переживати глибоке почуття близькості, але їм важко проявляти свої почуття радісними посмішками і виразами обличчя і з цікавістю фокусувати увагу на батьках. Тому епізоди взаємодії з дорослими у них коротше, і діти при цьому проявляють мало ініціативи. Але без магії дитячої посмішки і звуків радості дорослі теж можуть бути менше залучені в спілкування з дитиною.


Третя стадія - 6-9 місяців. Навмисність та двостороння комунікація

Виникають перші поняття причинно-наслідкових зв'язків і завершені комунікативні цикли. Зароджуються логіка і почуття реальності (дорослі дають іграшку, дитина кидає її і чекає коли іграшку піднімуть і дадуть знову). 

Накопичується досвід власних бажань, внаслідок чого росте свідомість дитини.
Щоб це сталося, батьки повинні читати сигнали дитини, відповідати на них і підштовхувати дитину до того, щоб вона читала та розуміла їх власні сигнали.
Наприклад, дитина посміхається матері, та посміхається у відповідь, і дитина посміхається знову. Це називається комунікативним циклом.

Рання ознака базових порушень при розладах РСА на цій стадії – це відсутність взаємодії або короткі зворотні реакції практично без ініціативи. Симптоми, які супроводжують це – непередбачувана хаотична або імпульсивна поведінка.
Якщо дитина здатна донести до дорослих свої бажання, вона менше кричатиме і плакатиме в порівнянні з дитиною, яка цього не вміє. (Агресія та імпульсивність – наприклад, коли малюк відбирає іграшку в іншої дитини замість того, щоб на неї вказати, – це насправді способи, якими дитина намагається задовольнити свої потреби, не повідомляючи про них.) Освоєння цілеспрямованої двосторонньої комунікації також допомагає дитині позбавитися від стереотипності та нав'язливих повторень, оскільки в процесі спілкування вона постійно залучається до нових і цілеспрямованих видів поведінки.


Четверта стадія - 9-18 місяців. Рішення соціальних завдань, регуляція настрою та формування самосвідомості

Дитина вчиться повідомляти про свої бажання усіма доступними їй способами (за бажання поїсти бере мати за руку і показує на тарілку, жестами пояснюючи своє бажання, батьки емоційно реагують на її прохання).
Весь шлях до вищих рівнів розумового розвитку будується на епізодах емоційної взаємодії, складність яких з часом зростає.
Діти, які беруть матір або батька за руку, щоб знайти іграшку, освоїли вже безліч речей: власні емоційні потреби і бажання, варіанти дій, які потрібні для надбання іграшки, візуально-просторові аспекти її переміщення з підлоги на верхню полицю, де вона зазвичай лежить, звуки, що привертають увагу батьків, і той вид соціальної поведінки, який дозволяє чого-небудь добитися від батьків.

У маленької дитини роздратування вибухове, а печаль безмежна. На четвертій стадії діти вчаться управляти сильними почуттями за допомогою емоційних знаків або переговорів з дорослими. Коли діти освоюють швидкий обмін емоційними сигналами, вони дістають можливість виразити своє почуття до того, як воно стане занадто інтенсивним.

Емоційний обмін з терплячими і дбайливими дорослими допомагає дитині проживати самі різні почуття, від радості до печалі і тривоги.
В силу безлічі причин дітям може не діставати цього необхідного досвіду. У них можуть бути проблеми з моторикою, із-за яких їм важко нормально жестикулювати або подавати знаки, або вони можуть зазнавати труднощі із сприйняттям інтонацій і виразів обличчя дорослих. Буває і так, що дорослі в їх оточенні не проявляють реакції у відповідь або, навпаки, занадто наполегливі. Подібні чинники іноді призводять до відхилень у дітей, які за інших умов засвоїли б нормальну систему взаємодії.

У міру того, як малюки переходять при рішенні проблем від окремих епізодів цілеспрямованої поведінки до складних видів обміну сигналами, такі обміни стають частиною їх самоідентифікації. Дитина вже виражає не одне-два відчуття заради реакцій у відповідь батьків, а багато різних почуттів і бажань. В результаті вона осягає власні почуття і бажання, реакції батьків, свої почуття у відповідь і дії… З часом усе це в сукупності починає складатися в поняття «Я» і «ти».

Ця стадія має особливе значення в спостереженнях за шляхами розвитку, які призводять до аутизму. Дітям з аутизмом, навіть тим, які мають мовні навички і коефіцієнт інтелекту вище за середній, важко робити висновки, співчувати іншим людям і справлятися з чужими емоціями.

У дітей з РСА можуть бути серйозні проблеми з участю в довгих ланцюжках емоційних та соціальних контактів. Саме більше, на що вони здатні – обмінятися сигналами п’ять-шість разів, тоді як для вирішення проблем з іншою людиною часто потрібні ланцюжки, що налічують більше тридцяти взаємних сигналів. Відсутність цієї базової здатності позначається на усіх інших ключових навичках, що формуються на цій стадії, включаючи розпізнавання закономірностей, розвиток самовідчуття і перехід до створення і використання символів.

Оскільки у дітей з аутизмом є проблеми біологічного характеру, пов'язані з невмінням зв'язувати свої емоції із здатністю планувати і послідовно виконувати свої дії, то складна багатоходова взаємодія не можлива, якщо людина не керується своїми бажаннями та потребами. Подібна ситуація призводить до того, що дії залишаються простими і починають повторюватися.


П'ята стадія - 1,5-2,5 року. Формування символів і використання слів і понять

Дитина може говорити, може озвучувати свої бажання й почуття (боляче, холодно, весело, "люблю тебе", "я хочу".)

Багато дітей з РСА відтворюють завчені тексти або повторюють слова знову і знову: "стілець, стіл, кінь, стілець, стіл, кінь". Але мається на увазі осмислене вживання слів, картинок або символів для комунікації. 
Мислення символами, яке призводить до розвитку мови, також сприяє розумовому розвитку в різних областях, включаючи візуально-просторове сприйняття і здатність планувати дії, що служать символічним цілям. Ці стадії важко здолати дітям, яким в силу біологічних причин складно зв’язувати потреби і емоції зі словами і діями.


Шоста стадія - 2,5 - 4 (5) років. Емоційне мислення, логіка та почуття реальності

Довгі ланцюжки контакту. Здатність грати в рольові ігри – кухар, перукар, водій, сім'я. Дитина підтримує діалог, може робити висновки, починає фантазувати.

Приблизно у два з половиною роки діти демонструють здатність логічно пов’язувати символи. На цій стадії вони починають розуміти як одна подія тягне за собою іншу. Логічне пов’язування своєї ідеї з ідеєю іншої людини – основа нового розуміння дійсності.

Для дітей з РСА характерна відсутність слів або повторення тексту у поєднанні з таким використанням понять, що виглядає не логічним, випадковим. Супутній симптом – ірраціональна поведінка або нелогічне, нереалістичне використання понять.

При нормальному розвитку дитина освоює ці шість базових стадій до чотирьох-п'яти років, закладаючи фундамент для подальшого розвитку. У дитини з РСА або іншими відхиленнями в розвитку освоєння цих стадій може зайняти значно більше часу.

Подальші, складніші, стадії усі люди, у тому числі й ті, у кого немає РСА та інших особливих потреб, опановують з різною швидкістю. 


Сьома стадія: багатопричинне та трьохстороннє мислення 

Для засвоєння багатопричинного мислення дитина має бути здатна емоційно переживати різні можливості. Наприклад, не обмежуватися одним-єдиним партнером для гри, допускати його заміну.

На цій стадії діти вчаться розуміти життя своєї родини з точки зору відносин між її членами, а не тільки з позиції того, чи отримують вони від сім’ї все, чого хочуть.


Восьма стадія: нюансоване та емоційно диференційоване мислення

Багатопричинне та трьохстороннє мислення дозволяють дітям перейти к розумінню різних ступенів та відносної значимості почуттів, подій та явищ (наприклад, «я тільки трохи засмучений»).

Діти вчаться знаходити компроміси, тому з’являються нові шляхи вирішення проблем, особливо проблем у групі.


Дев`ята стадія: зростаюча самосвідомість та звернення до внутрішніх стандартів

В підлітковому та юнацькому віці складна емоційна взаємодія допомагає дітям виносити судження, виходячи з власних внутрішніх стандартів, та розвивати почуття власного «я». Діти починають судити про свій досвід.

На цій стадії вчаться робити висновки та думати в декількох площинах одночасно, створювати нові ідеї, осмислювати майбутнє, минуле та теперішнє. Здатність думати одночасно в двох перспективах відрізняє людей з конкретним мисленням від тих, хто опановує більш високі рівні розумової діяльності та рефлексії, що власні мисленню дорослої людини.

Іноді дитина освоює одну з базових стадій емоційного розвитку лише частково. При цьому емоційний розвиток може тривати, але в обмеженій формі. Стосунки стануть більше поверхневими і менш близькими. Співпереживання іншим людям поширюватиметься лише на окремі почуття.

Грінспен та його послідовники розробили свого роду "дорожню карту розвитку" для таких сфер, як мова, мислення та емоції. Були виявлені конкретні рухові та мовні навички, а також навички візуально-просторової орієнтації, які потрібні для нормального розвитку на кожній стадії. У рамках цієї багатоскладної картини є можливість оцінювати рівень розвитку дитини.

Теорія про стадії емоційного розвитку була випробувана на репрезентативній вибірці, що налічувала більше 1500 дітей, батькам яких роздавали Карти соціально-емоційного розвитку Грінспена. Дослідження підтвердило, що освоєння ранніх стадій – необхідна умова для розвитку на подальших стадіях. 

Щоб дитина навчилася створювати символи, засвоїла прагматичні мовні навички і більш високі рівні мислення (у тому числі здібності до розуміння думок і почуттів інших людей, включаючи здатність до емпатії), навчилася зіставляти себе з іншими людьми й проявляти спільну увагу (у тому числі брати участь у взаємному спільному рішенні соціальних завдань), вона повинна засвоїти усі перші чотири стадії. (Опис цього дослідження знаходиться в новому Наборі шкал Бейлі і в довіднику до них).